«Згідно з результатами нового опитування, жінки-мери стикаються з більшою кількістю політично вмотивованого насильства та переслідувань.», — пишуть на: www.politico.com
Згідно з результатами нового дослідження, проведеного Mayors Innovation Project, жінки-мери набагато частіше зазнають політичного насильства, ніж їхні колеги-чоловіки.
Ці висновки зроблені в той час, коли Америка стикається зі зростанням політичного насильства, включаючи вбивство Чарлі Кірка минулого місяця та вбивство спікера Палати представників штату Міннесота Меліси Гортман і сенатора штату Міннесота Джона Гоффмана.
«Я не знаю, чи готова Америка говорити про кроки, які… дають більше дозволу та простору для насильства», — сказала колишній мер Міннеаполіса Бетсі Ходжес, яка допомогла розробити та провести опитування та провела інтерв’ю з деякими іншими нинішніми та колишніми обраними офіційними особами, які були опитані.
Згідно з опитуванням, жінки-кандидати в мери повідомили, що зазнавали переслідувань у більшій кількості як під час кампанії, так і під час перебування на посаді. Вісімдесят чотири відсотки жінок-кандидатів піддавалися переслідуванням під час кампанії, порівняно з 64 відсотками чоловіків-кандидатів. Прийшовши на посаду, 25 відсотків жінок-мерів зазнавали домагань принаймні тричі на місяць, тоді як 10 відсотків чоловіків-мерів повідомили про такий самий рівень і частоту домагань. Майже вдвічі більше жінок-мерів також повідомили про погрози своїй родині, ніж чоловіків-мерів.
Опитування було проведено в лютому за участю близько 235 мерів, які відповіли на запитання онлайн. Близько 60 відсотків респондентів становили чоловіки, а 60 відсотків були мерами, які працювали повний робочий день (а не частковий). Серед респондентів 43 відсотки представляли міста з населенням менше 30 000 осіб, а 42 відсотки — міста з населенням від 30 000 до 100 000 осіб. Лише 15 відсотків представляли міста з населенням понад 100 000 жителів. Опитування було профінансовано Фондом сім’ї Барбари Лі та проведено у співпраці з RepresentWomen та Центром американських жінок у політиці.
Колишній мер Канкакі, штат Іллінойс, Чесіті Уеллс-Армстронг також допоміг розробити та провести опитування. Вона сама була об’єктом переслідувань як мера, і сказала в інтерв’ю POLITICO, що не хоче балотуватися на другий термін частково через погрози, які вона відчувала.
Перебуваючи на посаді, Веллс-Армстронг сказала, що хтось вистрелив у двері її гаража. Інший виборець опублікував фотографію розісланої нею листівки з підписом «це добре для стрільби». А один чоловік залишив голосове повідомлення, щоб її викинули з третього поверху.
Опитування показало, що цей тип утисків коштує меру та місту з точки зору додаткової безпеки, а також часу, необхідного для боротьби з переслідуваннями чи погрозами, який можна було б витратити на вирішення проблем міста.
Після опитування Інноваційний проект також провів глибинні інтерв’ю з 49 жінками-мерами. Один із них сказав, що місцева школа повинна була посилити охорону після потенційної загрози онуку мера, а інший сказав, що вони витратили половину своєї зарплати в 10 000 доларів на встановлення камер спостереження.
Безумовно, найпоширенішим випадком, про який повідомляли мери, були принизливі коментарі в соціальних мережах, сказала Катя Спір, співавтор звіту та керуючий директор Mayors Innovation Project.
«Це було настільки поширеним, що ми практично перестали повідомляти про це», — пояснила Спір.
Американці сприймають погрози насильства більш серйозно після вбивства Кірка та Гортмана. Деякі штати посилили покарання за політично мотивоване насильство. Інші зараз видаляють домашні адреси політиків із публічних документів і веб-сайтів.
Уеллс-Армстронг сказав, що вважати злочини, вмотивовані політикою, злочинами на ґрунті ненависті, було б великим кроком, а також пропонує опублікувати список людей, які вчиняють політичне насильство — подібно до бази даних жертв сексуальних злочинів.
«Я вважаю, що якщо ви б’єте людей там, де їх оштрафують або втратять роботу чи щось подібне», – пояснила вона.
Автори дослідження припускають, що міста також можуть підтримувати підвищення рівня безпеки. І Уеллс-Армстронг, і Ходжес сказали, що їм сказали, що вони надмірно реагували, коли вимагали додаткової безпеки або щоб правоохоронні органи перевірили загрозу — наприклад, отвори від куль у дверях гаража Уеллс-Армстронга. Наявність інфраструктури, яка серйозно сприймає переслідування та погрози всім мерам — у тому числі жінкам — могла б запобігти фактичним актам насильства та допомогти мерам відчути достатню підтримку, щоб продовжувати добре виконувати свою роботу.
«У світлі багатьох випадків фізичних і психологічних погроз, переслідувань і дій, задокументованих тут і в інших дослідженнях (і в засобах масової інформації) останнім часом, надзвичайно важливо створити підтримку громадськості та засобів масової інформації для обґрунтованих запитів щодо персоналу та інфраструктури, пов’язаної з безпекою, таким чином, щоб це не перешкоджало демократичному процесу», – йдеться у звіті.
