«Європейський Союз знаходиться на порозі важливого рішення про те, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування більшої підтримки України, безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами, які його підтримують, і Бельгією, де зберігається левова частка активів. Лідери ЄС є», — пишуть на: www.cnn.com
Європейський Союз знаходиться на порозі важливого рішення про те, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування більшої підтримки України, безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами, які його підтримують, і Бельгією, де зберігається левова частка активів.
Лідери ЄС мають прийняти рішення щодо цього заходу на важливому саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
Але таке потенційне використання активів викликає суперечки – критики стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви.
Це важливий момент для Європи, і розбіжності навколо пропозиції щодо фінансування виставляють розбіжності в ЄС у той час, коли блок стикається з посиленим контролем з боку Сполучених Штатів, які мають власні амбіції щодо заморожених активів.
ЄС зобов’язався фінансувати Україну протягом наступних двох років у будь-якому випадку, тож якщо це суперечливо пропозиція не проходить, європейським урядам доведеться шукати гроші деінде на тлі зростаючої втоми від війни та тиску на державні фінанси.
Це також відбувається в той момент, коли температура російських загроз для Європи зростає, а Кремль попередив, що будь-яке привласнення активів не залишиться безкарним.
ЄС знерухомив місцеві активи російського центрального банку в 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. До цього часу блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, щоб фінансувати частину своєї підтримки Києва.
Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі і також використати основну частину активів для надання кредиту країні, яка охоплена війною. Виконавчий орган ЄС назвав цю основну суму, а також відсотки та інші доходи від активів «грошовими залишками», оскільки, коли облігації настають, вони перетворюються на готівку.
Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані залишки готівки не є власністю банку.
«Ми беремо залишки готівки, ми надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачує репарації», – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Активи російського центрального банку, які знаходяться в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро (246 мільярдів доларів). «Тому це максимальна сума кредиту, яку ми могли б запропонувати», — сказав Валдіс Домбровскіс, старший чиновник комісії, відповідальний за економічну політику.
Протягом наступних двох років Комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро (105 мільярдів доларів) із цієї суми, що покриває дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться на цивільні та військові цілі у 2026 та 2027 роках.
Так званий репараційний кредит має бути схвалений «кваліфікованою більшістю», сказала фон дер Ляєн, що означає, що більше половини держав-членів ЄС, що представляють щонайменше 65% населення блоку, повинні будуть проголосувати за.
Позика була запропонована в той час, коли низка європейських урядів, включаючи Німеччину, Польщу та країни Балтії, прагнуть знайти нові шляхи фінансування України після того, як платники податків ЄС багато років перебирали вкладку.
Також 3 грудня Єврокомісія висунула альтернативну пропозицію: ЄС позичив гроші в інвесторів, використовуючи бюджет ЄС як гарантію, а потім позичив ці кошти Україні. Цей захід вимагає одностайного схвалення всіх держав-членів, що означає, що він може зіткнутися з ефективним вето з боку проросійських країн, таких як Угорщина та Словаччина.
Які занепокоєння висловили Бельгія та інші?
Euroclear, депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, знерухомлених у ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європарламент оцінив її в 180 мільярдів євро (211 мільярдів доларів). Приблизно 176 мільярдів євро з них зараз перетворилися на готівку.
Уряд Бельгії висловив низку занепокоєнь щодо репараційної позики. Ключовим є те, що Росія розглядатиме це як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
«Ми неодноразово заявляли, що вважаємо варіант репараційної позики найгіршим із усіх, оскільки він ризикований – цього ніколи раніше не робили», – заявив 3 грудня міністр закордонних справ Бельгії та віце-прем’єр-міністр Максим Прево. «Ми продовжуємо благати за альтернативу – а саме, щоб ЄС запозичив суми, необхідні на ринках».
Європейська комісія намагалася залучити Бельгію, попросивши країни-члени ЄС надати гарантії для позики. Вони стосуватимуться «будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити вимоги Росії», – сказав Домбровскіс.
Але бельгійський уряд визнав ці гарантії «надто обмеженими», хвилюючись, що вони не покриють інших потенційних витрат, таких як судовий позов проти Euroclear, сказав Пітер Ван Елсувеге, професор права ЄС у Гентському університеті в Бельгії.
«Проблема для Бельгії полягає в тому, що згідно з поточною пропозицією може бути гарантовано лише погашення кредиту, але ці додаткові витрати (ще) не покриваються, що наражає Бельгію на ризик нести ці додаткові витрати», — сказав він CNN.
Бельгія також наполягала на захисті від будь-яких контрзаходів, які Росія може вжити проти активів Euroclear у Росії та за її межами.
Згідно з російським державним інформаційним агентством ТАСС, російський центральний банк уже подав позов із вимогою відшкодувати від Euroclear мільярдні збитки, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи «третім особам».
«Запаніковані бюрократи ЄС продовжують помилятися», — заявив представник Кремля з економічних питань Кирило Дмитрієв у понеділок Х. «Вони знають, що використання російських резервів без згоди ЦБР є незаконним», — написав він, перегукуючись із власною ворожою відповіддю центрального банку на пропозицію ЄС.
У нещодавньому інтерв’ю CNN пов’язаний з Кремлем російський банкір Андрій Костін назвав план «пограбуванням».
Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість цим планом. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надавати фінансові гарантії, тому що їй необхідно резервувати свої гроші для чеських громадян.
Більш широке занепокоєння полягає в тому, що використання заморожених активів – шляхом їх позичання в Euroclear та інших установ, доки Росія не виплатить репарації – може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Така країна, як Китай, усвідомлюючи, що вона може зіткнутися з європейськими санкціями, якщо вторгнеться на Тайвань, може не захотіти розміщувати кошти в регіоні, стверджують аргументи.
Підтриманий США план із 28 пунктів щодо припинення війни, який просочив минулого місяця, передбачав інвестування 100 мільярдів доларів російських активів, заморожених у всьому світі, «у зусилля під керівництвом США з відновлення та інвестування в Україну», а також для Сполучених Штатів отримання прибутку від цих інвестицій. Активи, заморожені в Європі, складають більшість знерухомлених активів Москви в усьому світі.
Після кількох раундів переговорів остання ітерація мирного плану невідома, але європейська пропозиція використати основну частину глобальних активів для репараційної позики суперечить інвестиційним амбіціям США. Представники США заявили, що вони обговорювали в понеділок використання заморожених російських активів для фінансування реконструкції на зустрічах з українською делегацією та європейцями.
Але безстрокове заморожування активів, якими він володіє, ЄС, погоджене минулого тижня, означає, що блок має важливий козир у переговорах, вважає Ван Елсувеге з Гентського університету. «Майбутнє цих активів не може бути вирішене Сполученими Штатами чи Росією самостійно, це вимагає участі ЄС».
Фінансова підтримка Америки для України різко впала цього року, оскільки адміністрація Трампа призупинила нові пакети підтримки для країни.
З січня 2022 року європейські союзники України виділили Україні загалом 221 мільярд доларів на військову, фінансову та гуманітарну допомогу, тоді як США виділили 134 мільярди доларів, згідно з даними, зібраними Кільським інститутом, європейським аналітичним центром з економічних питань.
«Заморожені активи можуть збалансувати певні падіння підтримки певних країн», – заявив у вівторок президент України Володимир Зеленський. “Без такої підтримки я не бачу можливості для України втриматися або вистояти в економічному плані. Я не бачу, щоб ми могли покрити такі великі дефіцити іншими розпливчастими обіцянками чи незрозумілими альтернативами”.
Кевін Ліптак і Джозеф Атаман з CNN зробили свій внесок у репортажі.