“Чи можливі взимку обмеження газопостачання населенню за аналогією із відключеннями світла?”, — пише: www.epravda.com.ua
Росія продовжує масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України із використанням понад сотні ракет та дронів одночасно.
І якщо про наслідки для електроенергетики говорять ледь не щодня, то обстрілам сховищ, розподілу та видобутку газу чомусь приділяється в рази менше уваги. Хоча їх руйнування часто бувають співставними.
Для чого ворог атакує газову інфраструктуру України та як це може вплинути на проходження опалювального сезону?
Обстріли газових сховищ
На сьогодні Україна має одну з найпотужніших у Європі мереж підземних сховищ газу (ПСГ), яка складається з 11 сховищ загальною місткістю близько 31 млрд кубометрів.
ПСГ виконують три ключові функції: забезпечення внутрішніх споживачів газом, забезпечення транзиту російського газу до Європейського Союзу та створення запасів палива для проходження опалювального сезону.
“З першого дня повномасштабного вторгнення об’єкти “Нафтогазу” перебувають під ворожими обстрілами, у тому числі – й наші підземні газосховища, концентровані атаки на які посилилися з весни цього року“, – відповіли ЕП в державній компанії.
Зі зрозумілих причин “Нафтогаз” не публікує жодних подробиць про конкретні об’єкти та наслідки обстрілів, обмежуючись вже стандартними формулюваннями “ворог вкотре атакував обʼєкти газової інфраструктури групи “Нафтогаз”.
“Бавовна палала і буде палати”. Що стоїть за атаками по НПЗ Росії та як вони шкодять Кремлю
При цьому Кремль навіть не приховує факту обстрілів цивільної енергетичної інфраструктури, від якої, серед іншого, залежить транзит російського ж газу через Україну.
Для прикладу, ось так дослівно виглядає повідомлення Міноборони РФ після останнього масованого обстрілу української енергетики: “Також завдано удару по газокомпресорним станціям у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях, які забезпечують функціонування газотранспортної системи України”.
Варто розуміти, що самі сховища розташовані під землею – на глибині від 400 метрів до 2 кілометрів, тому безпосередньої небезпеки для самого палива російські обстріли не мають.
Їхні атаки спрямовані по наземній інфраструктурі, газокомпресорним станціям, без яких закачування газу до сховищ чи його викачування стають неможливими.
Яку мету переслідують росіяни
Співрозмовники ЕП на газовому ринку назвали три основних мети російських обстрілів по сховищах.
Перша – зірвати підготовку України до опалювального сезону, унеможлививши закачування газу в ПСГ. “Математика дуже проста. Припустимо, що споживання взимку буде близько 100 мільйонів кубів на добу, а власний видобуток на сьогодні – 45 мільйонів кубів на добу. Де взяти різницю?
Це можуть бути сховища або імпорт, або і те, і те одночасно. Тому вони й б’ють по цих підземках, щоб ми не мали змоги зараз закачувати, а згодом й викачувати газ. Без ПСГ пройти зиму буде складно”, – вважає колишній керівник “Оператора ГТС України” Сергій Макогон.
Друга причина – обстріли впливають на обсяги закачування газу європейськими трейдерами.
Якщо до початку минулого опалювального сезону іноземні трейдери та енергетичні компанії закачали в українські сховища 2,5 млрд кубометрів газу, то цього року цей обсяг мізерний. Хоча сам “Нафтогаз” заявляв про амбітні плани закачування газу нерезидентами у 4 млрд кубометрів.
В “Нафтогазі” визнали, що у порівнянні з 2023 роком обсяги закачування газу нерезидентами менші, але головною причиною цього вважають не обстріли.
“Воєнні ризики були й минулого року, проте нерезиденти активно закачували газ в наші ПСГ. Головна причина зниження обсягів закачування газу цього року – відсутність комерційних умов. Йдеться, перш за все, про відсутність привабливого спреду літо-зима”, – відповіли у “Нафтогазі”.
“Зараз ніхто нічого не закачує, можливо, якийсь мізер. Це пов’язано з обстрілами, хто міг – все підняв і вивіз. Зараз в сховищах декілька сотень мільйонів кубів газу нерезидентів, про мільярди точно не йдеться”, – каже співрозмовник ЕП на енергетичному ринку.
Втім високопоставлений співрозмовник ЕП в уряді переконує, що іноземці, попри обстріли, продовжують закачувати газ в українські сховища. “При останньому обстрілі росіяни застосували касетні заряди для ураження великої площі. Слід розуміти, що інфраструктура сховищ розкидана на великій території і при ураженні один труб можна швидко перемкнутись на інші”, – пояснив співрозмовник ЕП.
Україна досі качає російський газ та фінансує війну проти себе. Чи продовжиться це у 2025 році?
По-третє, обстріли впливають й на транзит російського газу, хоча здавалось би, передусім в ньому зацікавлений Кремль.
“Технічно це виглядає наступним чином: росіяни подають газ в трубу через Суджу, частина палива відбирається по дорозі і постачається нашим споживачам, а потім різницю ми піднімаємо з підземок і віддаємо на кордоні зі Словаччиною. Тобто таким чином ми балансуємо транзит. Якщо залишимось без підземок, то буде дуже складно, і є велика вірогідність, що ми не зможемо якісно виконувати транзит
І це важливо розуміти в контексті постійних розмов про необхідність продовження транзиту. Мовляв, якщо він зупиниться, то росіяни почнуть бити по нашій ГТС. Так вони вже б’ють! Дуже багато пошкоджень по підземках, по інших газогонах”, – пояснює Макогон.
Чи можливі перебої з поставками газу взимку
Опитані ЕП експерти та учасники газового ринку вважають, що у разі продовження атак взимку Росія може створити Україні чимало проблем. Знають про це й у “Нафтогазі”.
“Ми розуміємо, що ворог не відмовиться від планів знищення української енергетики, тому готуємось до різних можливих сценаріїв. Найгірший з них – це тимчасова недоступність потужностей відбору газу з ПСГ. На цей випадок у нас розроблені альтернативні режими роботи газосховищ та ГТС, які передбачають механізми для досягнення необхідної потужності”, – додали в “Нафтогазі”.
При цьому в компанії переконують, що взимку обмежувати постачання газу населенню не планують.
“Ресурс завдяки внутрішньому видобутку є. Завдяки наявності великої системи газосховищ ми також накопичуємо на зиму необхідний нам резерв палива. Що стосується пошкоджень в частині розподілу, то вони одразу ж оперативно ремонтуються і постачання газу відновлюється”, – кажуть в компанії.
Україна досі купує російський автогаз та фінансує бюджет агресора. Що відбувається?
За словами Макогона, проходження зими напряму буде залежати від того, чи будуть нові атаки ворога, та якими будуть їх наслідки. “Якщо вони повністю виведуть з ладу ті об’єкти, по яких цілились з початку року, то буде складно забезпечити населення та ТКЕ необхідною кількістю газу. Тоді доведеться робити обмеження, як у нас відбувається по електриці”, – попереджає екс-голова “Оператора ГТС”.
Керівник аналітичного центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар вважає, що апокаліптичного сценарію взимку не буде.
“Для цього треба мати ще більший запас ракет і дронів, ніж це стосується ударів по електроенергетиці. У газі трохи інша специфіка. Сховища знаходяться глибоко під землею, а наземна інфраструктура в силу своєї розгалуженості зберігає маневреність і гнучкість.
Звісно, що ми не повинні при цьому мати ілюзій щодо того, що раптом припиняться удари. На прикладі цього року ми бачимо, що цього не буде”, – стверджує експерт.
Співрозмовник ЕП в уряді вважає, що взимку ситуація з газом точно буде кращою, ніж з електрикою.
“Але якщо зупиниться транзит і будуть суттєві руйнування газокомпресорних станцій, тоді можливі певні обмеження поставок газу населенню та проблеми з централізованим опаленням. Це якщо справдиться песимістичний сценарій”, – каже він. Як цього уникнути?
“Ми бачимо, що вони продовжують бити по газовій інфраструктурі. Якщо розіб’ють так зване “київське кільце” – це мережа, яка постачає газ в столицю, то Київ буде сидіти без світла, без газу, без тепла. Тому єдиний сценарій цього уникнути – посилення ППО”, – підсумував співрозмовник ЕП.