«Балтійське море стає ареною інтенсивної гібридної діяльності. Незалежно від того, чи пошкодив корабель “Yi Peng 3” підводні кабелі, ми вступаємо в психологічну війну з Росією, вважають фінські та шведські експерти в інтерв’ю Deutsche Welle.“, – повідомляє: news.gazeta.pl
Міха Госткевич/Deutsche Welle 25.11.2024 06:54
Балтійське море стає ареною інтенсивної гібридної діяльності. Незалежно від того, чи корабель “Yi Peng 3” пошкодить підводні кабелі, ми вступаємо в психологічну війну з Росією, – вважають фінські та шведські експерти в інтерв’ю Deutsche Welle.
Китайський балкер “Yi Peng 3” підозрюють у пошкодженні двох підводних кабелів у Балтійському морі. Дані щодо рейсу судна свідчать про те, що судно, прямуючи з російського порту Усть-Луга до Порт-Саїду, пройшло обидва троси на досить карколомному курсі безпосередньо перед їх поломкою.
Швеція та Фінляндія ведуть розслідування з цього приводу, інші постраждалі країни – Німеччина та Литва – також чекають пояснень. Глава міністерства оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що “ніхто не вірить, що це був збіг” – він сказав про підозру в диверсії. На задньому плані є т. зв тіньовий флот – кілька сотень танкерів, які забезпечують Москві прибутки від торгівлі нафтою, яка підпадає під санкції ЄС, – а також посилення гібридних дій Росії щодо Європейського Союзу у зв’язку з її підтримкою України.
Подивіться відео Володимир Путін відповів на рішення Джо Байдена. Росія змінює свою доктрину застосування ядерної зброї
«Ми вступаємо в психологічну війну з Росією» – На мій погляд, ми входимо в ситуацію, яку можна назвати тотальною психологічною війною з Росією. Це означає, що Москва готова натиснути на кожну «кнопку» трохи нижче статті 5 НАТО, щоб досягти своєї мети, розповідає Deutsche Welle Патрік Оксанен, член Королівської академії військових наук Швеції.
За словами Оксанена, співавтора звіту мозкового центру Stockholm Free World Forum (SFWF) про російську гібридну війну, за останній рік дії Москви активізувалися і, окрім інформаційної сфери, все частіше включають фізичні атаки. До них належать, серед іншого: напади на німецьких промисловців і підпали в Литві та Польщі.
Правильна відповідь: зробіть боляче, але без ескалації Які країни Балтійського моря можуть відреагувати, якщо розслідування підтвердить, що китайське судно навмисно пошкодило кабелі? За словами Патріка Оксанена, якщо розслідування пошкодження кабелів доведе провину “Yi Peng 3”, всі пов’язані з кораблем організації повинні понести наслідки. – Мається на увазі й Китай, під прапором якого ходить цей корабель, – каже експерт. Водночас він підкреслює, що північним країнам важче покласти відповідальність і витрати на Пекін, ніж на Москву, через можливу економічну реакцію азіатського гіганта. І Росія це добре знає, що, стверджує Оксанен, могло бути однією з причин використання корабля під китайським прапором.
– Минулого року китайсько-російське судно «Newnew Polar Bear», зареєстроване в Гонконзі, пошкодило газопровід, що сполучає Фінляндію та Естонію, і два підводні кабелі. Розслідування триває, і Китай стверджує, що це була помилка. Таким чином, не маючи наслідків, ми лише стимулюємо продовження гібридних атак, – наголошує Оксанен.
На його думку, ЄС або країни, які постраждали від передбачуваного саботажу, могли б, наприклад, накласти санкції на судновласників суден, які беруть участь у гібридній діяльності, а також на банки, які фінансують судноплавні компанії, пов’язані з цією діяльністю, і здійснювані транзакції. поза ними.
– Треба бити туди, де боляче агресору. У кожному разі, боляче місце знаходиться в іншому місці, але якщо він відчуває біль, йому доведеться переглянути свої цілі. Гра працює так: в Україні вже з’явилися безпілотники, потім з’являються нові дрони і так далі. Так само розвиватиметься і у сфері гібридної діяльності, прогнозує Оксанен, додаючи, що поки Захід не зробив достатньо, щоб автори цієї діяльності заплатили ціну.
Шведський експерт: Дійте відповідно до закону За словами Гунілли Герольф, старшого наукового співробітника Європейської програми Шведського інституту міжнародних відносин, Балтійське море стає ареною інтенсивної гібридної діяльності, і важливо, щоб будь-яка відповідь ЄС і НАТО на цю діяльність показувала, що Захід здатний ефективно реагувати, діючи з повагою та в межах міжнародного права.
Як наголошує шведський експерт, ще більш інтенсивний моніторинг Балтійського моря з боку прибережних держав обмежить свободу гібридних дій таким чином, щоб не призвести до ескалації ситуації – чого ніхто не хоче.
Поточна реакція скандинавських країн на пошкодження кабелю – фінські та шведські розслідування, активізація військово-морських сил НАТО в Балтійському морі («Yi Peng 3» кілька днів стоїть на якорі в протоці Каттегат, разом з датськими, шведськими та німецькими силами). допомоги, але не підтверджено, чи судно було вимушено зупинилося чи зробило це з власної ініціативи) – це, на її думку, приклад відповідної реакції на нібито гібридні дії.
Герольф нагадує, що Балтійське море важливе для Росії як ворота в Атлантику, і Захід повинен краще стежити за тим, що там відбувається, якщо він хоче швидше відреагувати і показати небажаність нинішнього стану речей.
Фінський експерт: Настрій змінюється, ми втрачаємо терпіння – Адекватною реакцією в нинішній ситуації була б, наприклад, заборона судам судновласників «Yi Peng 3» і «Newnew Polar Bear» заходити в Балтійське море, поки вони не визнають свою відповідальність і не виплатять компенсацію. – Звичайно, вони намагатимуться це обійти, створювати нові судноплавні компанії тощо, але це був би сильний сигнал, – каже Патрік Оксанен. — Ну, хіба що ми сьогодні до війни готові. А ми ні. Блокада проток і Балтійського моря для російських кораблів означає для Росії casus belli. Тож цього не буде. Не сьогодні, – каже фінський експерт.
Він додає, що з жовтня ЄС запровадив нову гібридну систему санкцій, яка може застосовуватися в цьому випадку, але досягнення одностайності спільноти може зайняти багато часу.
– У статті SFWF про гібридні загрози в скандинавських і балтійських країнах ми стверджували, що коаліція бажаючих не повинна боятися просуватися вперед, накладаючи на Росію витрати за її дії – з метою стримування. На його думку, хоча “ми все ще не там, де повинні бути”, нинішні дії країн, які постраждали від пошкодження кабелю, є кроком у правильному напрямку.
– Це сигнал, що настрій змінюється. Він каже, що ми втрачаємо терпіння, бо починаємо бачити, що нас б’ють забагато разів, і це вже неприйнятно.
Гунілла Герольф підкреслює, що країни Північної Європи, особливо Швеція та Фінляндія, виробили принципи співпраці у питаннях безпеки ще до вступу в НАТО і можуть бути прикладом того, як завчасно помітити російську загрозу. Однак, на її думку, ніхто не повинен вірити, що навіть найкраща координація та співпраця країн Балтії та Північної Європи може стати ерзацом для парасольки безпеки НАТО.
Стаття походить від Deutsche Welle. Автор тексту – Міхал Госткевич.