“Два держбанки отримали кошти від ЄБРР на кредитування бізнесу, чергова спроба продати Білгород-Дністровський порт провалилась: головні події у житті держкомпаній 8-14 вересня.”, — пише: www.epravda.com.ua
CARD
Колишній голова правління “Укренерго” Кудрицький дав інтерв’ю. Володимир Кудрицький, якого було звільнено з посади голови правління “Укренерго” 2 вересня 2024 року дав інтерв’ю “Економічній правді” (“ЕП”). Ми вибрали ключові моменти.
Про звільнення:
- “Ця історія почалася далеко не минулого понеділка, їй уже три роки. Ще з кінця 2021 року почалися спроби зміни менеджменту компанії з боку Міністерства енергетики. Коли припинилися повноваження попередньої наглядової ради, було таке “вікно”, коли нова наглядова рада ще не була створена. І тоді Міненерго видало наказ про розширення правління “Укренерго”, включення туди пʼятьох представників, номінованих міністерством. Такий наказ був виданий, потім скасований буквально через день. Урешті-решт тодішня ситуація завершилася призначенням наглядової ради з більшістю незалежних членів.” Потім, у квітні 2022 року була спроба призначити в правління компанії кількох номінованих міністерством людей через лист заступника міністра до наглядової ради, зазначив Кудрицький. [У квітні 2022-го заступник міністра енергетики звернувся з листом до наглядової ради з проханням призначити в правління двох людей від міністерства, але теж не вийшло.]
[Як ми писали майже три роки тому, спроба змінити правління “Укренерго“ була ще до призначення наглядової ради у грудні 2021 року – тобто, в період коли Міненерговиконувало повноваження наглядової ради компанії. Тоді міністерству вдалося припинити повноваження двох членів правління “Укренерго“ – Андрія Немировського та Максима Юркова.
“Укренерго“ повідомило, що Офіс генпрокурора проводить обшуки в головному офісі компанії за ухвалою Печерського районного суду від 30 серпня 2023 року. В “Укренерго” тоді заявили, що охоче надали б слідчим усі необхідні документи без обшуку, але правоохоронці не звернулися з проханням про добровільну передачу.
Серед документів, які цікавили слідство, були деякі контракти, які Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила до березня 2023 року. За інформацією liga.net, обшук проводився в рамках кримінальної справи, відкритої Міністерством внутрішніх справ 16 20 вересня 2023 рокувересня 2023 року за результатами цього аудиту. За даними видання, згадані договори стосуються кількох компаній, які постачали товари та послуги “Укренерго“ у 2019-2023 роках. В “Укренерго” тоді заявили, що оскаржують результати перевірки в суді, оскільки вважають їх “упередженими та непрофесійними“, а “деякі з них прямо суперечать законодавству“. – SOE Weekly.]
Про причини звільнення:
- “Оскільки “Укренерго” має оборот 100 млрд грн і залучила понад 1,5 млрд євро західної підтримки, то, безумовно, така компанія завжди у фокусі уваги. Враховуючи, що Міністерство енергетики отримало великий вплив на регулятора – НКРЕКП – через призначення членами комісії людей, які були недавно працівниками Міненерго, виходить, що “неслухняна” компанія в секторі залишалася лише одна.”
- “Думаю, ця зміна пов’язана з бажанням отримати більше контролю за всім, що відбувається в “Укренерго”. Можливо, мета в тому, щоб перевести під ручний контроль усі ці майбутні інвестиції у відбудову енергетики та розвиток нової генерації. Крім того, безумовно, “Укренерго” завжди не давало спокою тими рівнями закупівельних цін на обладнання та матеріали, які ми завжди публікували і які часто виявлялися нижчими, ніж в інших компаній енергетичного сектору.”
- “Можна констатувати, що тепер залишився лише один центр відповідальності в енергетиці. Це Міненерго. Саме воно відповідальне за все, що відбуватиметься в державних компаніях галузі чи в енергосистемі.”
[Як ми повідомляли раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила Кудрицького. Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про дострокове припинення повноважень. – SOE Weekly.]
Про захист підстанцій “Укренерго”:
- “Перший рівень захисту – від уламків [і він побудований на 100%]. Другий – інженерні споруди, які захищають обладнання від шахедів [і він побудований лише на підстанціях “Укренерго”, він не побудований на жодних інших об’єктах – наприклад, на електростанціях], третій – від ракет.”
- Кудрицький підтвердив, що захисту третього рівня підлягають 22 підстанції, і на це потрібно приблизно 100 млрд грн. “Цей проєкт призупинений, тому що на нього необхідно знайти гроші. “Укренерго” не відповідало за цей проєкт… Замовником є Держагентство з відновлення, яке укладало контракти з підрядниками… Зараз поки немає керівництва Агентства з відновлення. Коли воно буде призначене, … його завдання [буде знайти гроші на цей проєкт.]
[Як ми повідомляли раніше, причиною звільнення Кудрицького озвучувалась недостатня охорона об’єктів “Укренерго” і, як наслідок, проблеми з електроенергією, що виникли після російських обстрілів 26 серпня 2024 року. – SOE Weekly.]
На посаду нового голови правління “ПриватБанку” претендують десять кандидатів, пише Forbes Україна. Серед них є нинішні топменеджери “ПриватБанку” та іноземні банкіри, додає видання.
За даними Forbes Україна, на посаду можуть претендувати кілька українців:
- Артем Шевальов (заступник голови наглядової ради “ПриватБанку” – представник держави);
- Дмитро Мусієнко (член правління “ПриватБанку” з питань роздрібного бізнесу);
- Євген Заіграєв (член правління “ПриватБанку” з питань корпоративного та малого і середнього бізнесу;
- Антон Тютюн (заступник голови правління “Ощадбанку”, відповідальний за роздрібний бізнес);
- Володимир Мудрий (голова правління “ОТП Банку Україна”).
Усі вищезгадані кандидати або відмовилися коментувати свою можливу участь у конкурсному відборі, не заперечуючи і не підтверджуючи її, або не відповіли на запит про коментар, додало видання.
[Розголошення імен потенційних кандидатів на посаду голови правління є поганою практикою, яка шкодить конкурсному відбору. По-перше, потенційний роботодавець повинен забезпечити конфіденційність кандидатів, оскільки кандидати рідко хочуть, щоб їхній нинішній роботодавець знав про те, що вони претендують на іншу роботу. По-друге, інформація про кандидатів, як правило, є чутливою для ринку. – SOE Weekly.]
За даними Forbes Україна, у переліку кандидатів також є такі іноземні банкіри:
- троє чинних топменеджерів, які працюють в європейських банках – Swedbank, Intesa Sanpaolo та Raiffeisen Bank. Видання не називає їхніх імен, оскільки вони все ще мають роботодавців в інших країнах;
[Дивно, що Forbes Україна вирішило розрізняти “українських” та “іноземних” кандидатів. Всі “українські” кандидати, перераховані вище, наразі теж мають інших роботодавців. Крім того, один із них, Шевальов, обіймає посаду члена ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у Лондоні, Велика Британія. – SOE Weekly.]
- Рейніс Рубеніс (Латвія, колишній голова правління Swedbank Latvia);
- Едгар Зальцманн (Німеччина, колишній топменеджер в Postbank Deutschland).
“Цього разу є запит на українського CEO”, – припустив співрозмовник Forbes Україна.
[Як ми повідомляли раніше, наприкінці червня 2024 року Герхард Бьош подав у відставку з посади голови правління “ПриватБанку”. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що контракт Бьоша спливає 1 листопада 2024 року. Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]
CARD
“ПриватБанк” отримає від ЄБРР портфельні гарантії на 400 млн євро для кредитування бізнесу. 11 вересня 2024 року “ПриватБанк” повідомив, що підписав угоду про розподіл ризиків з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надасть можливість видати нові кредити на суму 400 млн євро.
За словами банку, ця угода включає складові, що підтримують кредитування:
- з наданням грантової підтримки від міжнародних донорів – для кредитів на інвестиційні цілі;
- проєктів із забезпечення енергонезалежності для бізнес-клієнтів;
- для ОСББ та приватних осіб;
- для мікро, малих та середніх клієнтів;
- проєктів, що підтримують жіночий бізнес, ветеранський бізнес, релокований бізнес та бізнес, який постраждав від воєнних дій.
Отримане фінансування збільшить можливості кредитної підтримки українського бізнесу та розширить фінансування проєктів, що сприяють виробництву продуктів харчування, енергоефективності та виробництву енергії, додали в “ПриватБанку”.
“Укргазбанк” залучив гарантії ЄБРР на 150 млн євро для фінансування інвестицій в енергопроєкти. 12 вересня 2024 року “Укргазбанк” повідомив, що приєднався до Програми підтримки енергетичної безпеки ЄБРР (ESSF), яка забезпечить кращий доступ до фінансування інвестицій в енергетичну безпеку в Україні.
ЄБРР надає “Укргазбанку” кредитну лінію з розподілом портфельних ризиків на суму 150 млн євро, яка підтримає кредитування малого та середнього бізнесу (МСБ), приватних домогосподарств, муніципалітетів та середніх корпоративних клієнтів для реалізації проєктів із децентралізованої генерації енергії та підвищення енергоефективності, повідомили в банку.
За допомогою ESSF ЄБРР покриватиме частину ризиків відповідних фінансових установ-партнерів щодо інвестицій у децентралізовану енергетику, пояснили в “Укргазбанку”.
CARD
“Укрнафта” отримала 10,6 млрд грн (256 млн євро) чистого прибутку за січень-червень 2024 року (за даними аудиту). 11 вересня 2024 року “Укрнафта” заявила, що компанія Crowe Erfolg Ukraine, Crowe Audit & Accounting Ukraine завершила незалежний аудит.
[Фінансова звітність “Укрнафти” не була доступна на момент написання дайджесту.
Крім того, з наведеної вище заяви випливає, що “Укрнафта” знову змінила аудитора. До того, як у листопаді 2022 року акції компанії були вилучені державою, її фінансову звітність перевіряла компанія “Великої четвірки” – PwC. У квітні 2024 року ми писали, що результати діяльності компанії за 2023 рік перевіряла компанія Grant Thornton, яка схоже, перевіряла “Укрнафту” лише за той рік. – SOE Weekly.]
“Укрнафта” також повідомила, що за перше півріччя 2024 року сплатила до держбюджету 20,2 млрд грн (484 млн євро) податків, зборів, дивідендів та митних платежів.
“З початку державного управління та старту роботи нового менеджменту у кінці 2022 року компанія отримала майже 40 млрд грн (969 млн євро) прибутку”, – повідомив директор “Укрнафти” Сергій Корецький на своїй сторінці у Facebook.
[Наскільки нам відомо, “Укрнафта” не оприлюднювала свою фінансову звітність, чи то аудійовану, чи неаудійовану, або іншу офіційну звітність за 2022 чи 2023 роки. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли раніше, “Укрнафта” заявила, що виплатила “Нафтогазу” 3,5 млрд грн (81 млн євро) дивідендів, що повністю покриває її дивідендні зобов’язання за попередній рік.
[Згідно з рішенням Кабміну, “Укрнафта” мала сплатити 30% чистого прибутку за 2023 рік у вигляді дивідендів, а ще 50% прибутку спрямувати на капітальні інвестиції, затверджені Кабміном. – SOE Weekly.]
Також ми писали, що “Укрнафта” 1 березня 2024 року повідомила про затвердження Кабміном фінансового плану компанії на 2024 рік.
Корецький тоді повідомив, що у 2023 році “Укрнафта” отримала 24 млрд грн чистого прибутку (607 млн євро на той час). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Як ми повідомляли раніше, у 2023 році “Укрнафта” сплатила понад 25 млрд грн (632 млн євро) податків.
Перед цим ми також писали, що затверджений Кабміном фінплан “Укрнафти” на 2023 рік передбачав 74 млрд грн (1 871 млн євро) чистого доходу від операційної діяльності, 12 млрд грн (303 млн євро) чистого прибутку та 25 млрд грн (632 млн євро) податкових платежів.
Згодом ми писали, що у своєму аналізі для Forbes Україна економіст CASE Україна Василь Поворозник піддав сумніву заяви Корецького про квартальні прибутки компанії, зниження витрат, збільшення видобутку та прозорість.
Він дійшов висновку, що на фінансові результати “Укрнафти” вплинули два фактори: зростання ринкових цін на бензин і дизпаливо (45% і 54% відповідно) та продаж “Укрнафтою” газу, який компанія отримала у рахунок виплати їй історичного боргу “Нафтогазом”.
Поворозник також заявив, що фінансова звітність, оприлюднена “Нафтогазом” – мажоритарним акціонером “Укрнафти”, який включає її звітність до своєї консолідованої звітності – не узгоджується із цифрами, які називав Корецький.
Раніше ми також повідомляли, що акції “Укрнафти”, “Укртатнафти”, “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” та “Запоріжтрансформатора” (ЗТР) було вилучено “для потреб держави” та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року.
Після примусового вилучення корпоративних прав держава змінила наглядові ради та виконавчий менеджмент у більшості з цих компаній. Колишнього генерального директора мережі АЗС WOG Сергія Корецького було призначено керівником одночасно “Укрнафти” (8 листопада) та “Укртатнафти” (10 листопада).
[Щодо результатів діяльності іншої компанії, “Укртатнафти”, публічних заяв не робилося, а її аудійована чи неаудійована фінансова звітність або ж інша офіційна звітність за 2022 рік, 2023 рік чи першу половину 2024 року не оприлюднювалася. – SOE Weekly.]
CARD
Дев’ята спроба продати Білгород-Дністровський порт провалилася. За даними Prozorro.Продажі, аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту, запланований Фондом державного майна України (ФДМУ) на 6 вересня 2024 року, не відбувся через відсутність претендентів. Стартова ціна становила 178 млн грн (4,3 млн євро). Це була дев’ята спроба продати порт.
За даними CASE Україна, незважаючи на привабливість активу, претендентів немає, оскільки порт має борги у розмірі 151,3 млн грн (3,6 млн євро). Переможець також повинен буде сплатити ПДВ у розмірі 20% від вартості покупки. Тобто, загалом новий власник мав би заплатити щонайменше 365 млн грн (8,8 млн євро), додали в CASE Україна.
ФДМУ призначив ще один аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту на 16 вересня 2024 року. Стартова ціна знизилася вдвічі – до 89 млн грн (2,1 млн євро).
[Якщо спиратися на дані CASE Україна, це означає, що переможець аукціону повинен буде заплатити щонайменше 258 млн грн (6,2 млн євро).
Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту в березні 2023 року не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався.
На другому аукціоні порт було продано за 220 млн грн (5,6 млн євро на той час) ТОВ “Укрдонінвест”, що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак “Укрдонінвест” не сплатив кошти.
Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.
Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).
У серпні 2024 року колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань розмістив пост у Facebook, із якого випливало, що польські інвестори розглядають можливість участі у приватизації порту.
Докладніше про попередні спроби продати порт читайте у наших минулих дайджестах. – SOE Weekly.]