«Після того, як правляча партія Грузії оголосила про призупинення переговорів про вступ до ЄС, протести опозиції знову набирають сили. Які сценарії можливі?“, – повідомляє: news.gazeta.pl
Чим закінчаться протести в Грузії? «Гроші та безумовна воля залишатися при владі» Юрій Решето, Deutsche Welle 12.03.2024 15:21
Після того, як правляча партія Грузії оголосила про призупинення переговорів про вступ до ЄС, протести опозиції знову набирають сили. Які сценарії можливі?
Росія чи Європа – куди нам рухатися? Це питання знову виводить на вулиці Грузії десятки тисяч людей. Проте цього разу люди протестують не лише в столиці Тбілісі, а й по всій країні – від другого за величиною мегаполісу Батумі на Чорному морі до великого міста Руставі на сході.
Під впливом свого президента Саломе Зурабішвілі протестувальники стикаються з масовим опором, особливо в столиці Тбілісі. Щовечора спецназ водометами силою відрізає натовп від центрального проспекту Руставелі. Багато протестувальників були поранені або затримані. І це ще не все, наголошує грузинський президент в інтерв’ю DW: насильство проти протестувальників є лише частиною “систематичного насильства над цілим грузинським народом, чий голос вкрали”.
Зурабішвілі має на увазі парламентські вибори, які відбулися наприкінці жовтня цього року. Після підрахунку бюлетенів Центральна виборча комісія надала правлячій партії “Грузинська мрія” абсолютну більшість із 89 місць у парламенті. Опозиція заговорила про фальсифікації виборів і разом із президентом закликала до протестів.
За кілька днів на звернення відгукнулися кілька тисяч людей. Тоді «Грузинська мрія» скликала парламент і затвердила новий уряд. Надії на перерахунок голосів чи навіть нові вибори розвіялися. Дедалі менше людей приходило протестувати на проспект Руставелі. Критики уряду здавалися виснаженими.
Перегляньте відео Грузія. Сутички поліції з протестувальниками
Грузія і несподіване повернення протестів Але потім сталося те, що навіть грузинські експерти не можуть пояснити раціональними аргументами: 28 листопада правляча партія оголосила про намір призупинити переговори з Євросоюзом про приєднання Грузії до цієї спільноти до 2028 року. І це при тому, що переважна більшість суспільства роками однозначно підтримує ЄС, а т.зв. Євроінтеграція, тобто шлях до Європейського Союзу, закріплена в конституції Грузії.
Запевнення прем’єр-міністра Іраклія Кобачідзе про те, що Грузія все одно приєднається до ЄС до 2030 року, виявилися марними. Проєвропейські грузини знову масово вийшли на вулиці. Президент Зурабішвілі заявила, що не передасть свою посаду наступнику, коли її повноваження закінчаться 14 грудня, оскільки її наступник, запропонований урядом, який Зурабішвілі вважає незаконним, також буде незаконним.
Відтоді протести знову активізувалися. – Особливо молоді люди відчувають, що це рішення уряду позбавило їх європейського майбутнього, – розповідає DW політолог Корнелі Какачіа з Тбіліського університету. Для його колеги Гели Васадзе жорстокі сутички з поліцією є «відображенням глибокої політичної кризи, в яку «Грузинська мрія» свідомо ввергла країну».
Росія лякає Грузію. «Провокування суспільства до ще більшого насильства» – Протести підігріваються заявою прем’єр-міністра Кобахідзе про те, що Грузія хоче призупинити переговори про вступ з ЄС. Активна частина суспільства абсолютно правильно зрозуміла це як відмову від євроінтеграції, каже Васадзе. А ця відставка, у свою чергу, автоматично означає «втягування в русский мир», тобто в сферу впливу Москви.
Уряд міг вчинити так, “просто помилившись”, вважає Васадзе. Він підозрює, що це був непродуманий сигнал ЄС не піддаватися диктату. Або все це є частиною більшого плану «спровокувати суспільство на ще більше насильство, щоб очистити політичне поле та придушити громадянські свободи». Це те, що політексперт називає «русским миром».
Правляча партія теж хоче заробити на цьому «русском мире», підозрює Васадзе, посилаючись на те, що засновник «Грузинської мрії», мільярдер Бідзіна Іванішвілі зробив свій капітал у Росії. На такі кроки прихильників Іванішвілі спонукали «гроші та безумовна воля залишитися при владі».
Для політолога Какачіа рішення правлячої партії просто незрозуміле, але «Грузинська мрія» відома тим, що приймає такі нелогічні рішення, «які ні з ким не погоджуються і приймаються однією людиною». Це також стосується засновника партії Іванішвілі. Його рішення не підтримують навіть деякі прихильники «Грузинської мрії». Єдиним реальним бенефіціаром є Росія, каже Корнелі Какачіа. Тому що це посилює поляризацію в грузинському суспільстві.
Грузія – чим закінчаться протести? Чи будуть конкуруючі «уряди»? Гела Васадзе наводить три можливі сценарії. – Найбільш малоймовірним є відмова від «Грузинської мрії», – каже політолог. Тоді те, що запропонувала президент Зурабішвілі, втілиться в життя: старий парламент і старий уряд повернуться і оголосить нові вибори.
Другий сценарій – це контрреволюція. – У цьому випадку влада змогла б придушити протести – на жаль, не без кровопролиття – і ліквідувати політичні партії, – пояснює Васадзе. Третій сценарій — революція, «якщо «Грузинська мрія» залишиться при владі зі своїм незаконним урядом, то навколо президента як єдиного законного інституту буде створено альтернативний політичний центр». Державою тимчасово керуватиме Зурабішвілі на чолі перехідного «технічного» уряду. Це гарантувало б нові вибори.
Корнелі Какачіа також не виключає так званого “венесуельського сценарію”, за яким буде два конкуруючих “уряди”. Але найбільш позитивним результатом було б, якби Конституційний трибунал під тиском громадської думки скасував результати парламентських виборів місячної давнини і призначив нові вибори.
Стаття походить від Deutsche Welle