“Парвіз їхав у Францію за золотом”, — повідомляє: sport.ua
«На першу Олімпіаду їхав темною конячкою, ніхто від мене нічого не очікував, мені все здавалося якимось незвичним. З першого разу дійти до фіналу вдається далеко не кожному. Тому коли я зміг, емоції переповнювали.
Зараз у Парижі вже сам від себе очікував гарного виступу. Буду прямо казати: їхав за золотом. Розумію, що в нас час, коли в країні війна, медалі, а надто перші місця мають особливе значення. У мене багато друзів на фронті. Моя перемога могла підняти їхній бойовий дух. Не лише їхній, адже людей, які цікавляться спортом, зокрема боротьбою і стежили за Олімпіадою, у війську зараз багато. Для мене це не порожні слова.
Взагалі, якщо їду на змагання, хочеться, на відміну від багатьох наших спортовців, не бути туристом, а віддаватися повністю і боротися за медалі. Тому, коли поступився в фіналі, сильно засмутився. Не буду приховувати, цей смуток є й досі. Зрештою, мета залишилася. Зараз її не досяг, тому буду намагатися досягти в майбутньому».